- чоловік
- [чолоув’і/к]
-ка, м. (на) -ков'і/-ку, кл. -в'і/чеи, мн. -в'і/кие/-лов'іки/, -в'і/к'іў/-лов'ік'і/ў
два чолоув'і/кие
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
чоловік
Смотреть что такое "чоловік" в других словарях:
чоловік — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
чоловіків — прикметник … Орфографічний словник української мови
чоловік — а, ч. 1) Особа чоловічої статі; прот. жінка. 2) Одружена особа стосовно до своєї дружини. 3) Те саме, що людина. || Уживається при лічбі, вказівці на певну кількість людей. •• Бо/жий чолові/к заст. прочанин, паломник, юродивий. 4) заст. Селянин … Український тлумачний словник
чоловіків — кова, кове. Прикм. до чоловік 1), 2). || Належний чоловікові … Український тлумачний словник
чоловік — 1) (особа чоловічої статі), чолов яга, дядько, дядя, дядьо 2) (одружена особа стосовно своєї дружини), дружина, подружжя, благовірний; господар, хазяїн (шанобливо) … Словник синонімів української мови
чоловічина — 1 іменник чоловічого роду, істота чоловік розм. чоловічина 2 іменник жіночого роду м ясо людини розм … Орфографічний словник української мови
чолов'яга — іменник чоловічого роду, істота розм … Орфографічний словник української мови
чоловіченько — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
чоловічечко — іменник чоловічого роду, істота рідко … Орфографічний словник української мови
чоловічисько — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
чоловічище — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
